Тема: Сталий достаток
Опис: Щороку з квітня по листопад соларпанк-місто перевтілюється. На балконах і терасах, на присадибних ділянках, на клумбах, а іноді навіть на укриттях для кущів з’являються квіти, фрукти та всілякі врожаї. Можливо, місто не зовсім самодостатнє в продовольчому плані і живе в тісному симбіозі з сільською місцевістю, яка його оточує, але у відповідний сезон в ньому все рівно відбуваються приливи достатку.
Мешканці святкують з’явище свіжих продуктів. Вони влаштовують бенкети під небом в садах і городах, присвячені полуницям, помідорам чи кабачкам, кожен у свій сезон, але здебільшого свіжої їжі залишається більше, ніж є змога спожити, навіть після повторних вечірок. Потім мешканці знову збираються в громадських центрах кожного району, дістають скороварки, автоклави, сушильні решітки та сушарки, а також справді вражаючу кількість скляних банок, і працюють разом кілька днів поспіль, іноді тижнями, перетворюючи цей ріг достатку на джеми, варення та всілякі консервації. Часникові коси, гірлянди з перцю чилі та мозаїка з в’ялених помідорів, викладені на решітках, прикрашають кожну будівлю, а полиці громадських комор скриплять під вагою сотень скляних банок, кожна з яких належним чином етикетована. Навколо вихователі та волонтери допомагають малечі брати участь у заходах, або ж займають їх, поки дорослі працюють. Хтось навіть грає на гітарі, щоб розважити робітників. По суті, це вже знову вечірка. Неподалік група художників-волонтерів використовує лушпиння, насіння та інші відходи для виготовлення пігментів і фарбування пряжі з конопель, льону та кропиви. Компостні купи стають вищими і товстішими з новим матеріалом. Коли знову прийде весна, вони будуть готові до нових врожаїв.
У соларпанковому місті достаток ніколи не втрачений - ним діляться з усіма.